Клуб 300+: Анатомія сучасних гіперкарів

Коли швидкість автомобіля перевищує позначку в 450 км/год, звичні закони фізики та класичного автомобілебудування перестають діяти. Машина фактично перетворюється на винищувач, головне завдання якого — не відірватися від землі й не злетіти. У цій статті ми зазирнемо під вуглепластикову обшивку п’яти найшвидших машин планети, що офіційно увійшли до елітного «Клубу 300+». Ви дізнаєтеся, які авіаційні технології дозволяють їм утримувати зчеплення з асфальтом, чому їхні шини тестують на обладнанні для літаків і як інженерам вдалося приборкати шалену потужність у тисячі кінських сил.

Koenigsegg Jesko Absolut — Теоретичний король

Koenigsegg Jesko Absolut

Шведський інженер Крістіан фон Кенігсегг створив цей гіперкар з єдиною метою — стати найшвидшим дорожнім автомобілем в історії та заявити, що компанія більше ніколи не буде створювати нічого швидшого. На папері та в комп’ютерних симуляціях Jesko Absolut здатний розвинути 531 км/год.

Головний секрет такої швидкості криється в екстремальній аеродинаміці. З кузова повністю прибрали масивне антикрило стандартної версії Jesko, замінивши його двома вертикальними плавниками, натхненними військовими винищувачами F-15. Це інженерне рішення дозволило знизити коефіцієнт лобового опору до неймовірних 0,278. У поєднанні з 1600-сильним твін-турбо двигуном V8 тут працює унікальна дев’ятиступінчаста трансмісія Light Speed Transmission, яка здатна миттєво перемикатися з будь-якої передачі на будь-яку, наприклад, із сьомої одразу на четверту, за лічені частки мілісекунди.

Yangwang U9 Xtreme — Електричний прорив

Yangwang U9

Перший в історії повністю електричний гіперкар від суббренду BYD довів, що важкі акумулятори не заважають встановлювати рекорди на прямих трасах. Модифікація Xtreme офіційно подолала бар’єр у 300 миль на годину на тестовому треку в Німеччині, зафіксувавши результат 496 км/год.

Yangwang U9

Чотири незалежні електродвигуни розвивають шалені 3000 кінських сил. Головна складність для конструкторів полягала у колосальному виділенні тепла акумулятором під час пікових навантажень та відцентровій силі, яка прагне розірвати обмотку роторів на граничних обертах. Щоб утримати машину на асфальті, конструктори застосували надзвичайно складну систему рідинного охолодження та спеціальну активну підвіску, яка підтримує дорожній просвіт ідеально рівним, незважаючи на колосальний тиск зустрічного повітря.

Bugatti Chiron Super Sport 300+ — Першопроходець

Bugatti Chiron

У 2019 році цей автомобіль першим у світі розвіяв міф про недосяжність швидкості 300 миль на годину, продемонструвавши на випробувальному треку Ера-Лессін офіційну швидкість 490 км/год.

Щоб змусити легендарний восьмилітровий двигун W16 з чотирма турбінами видати максимум, інженерам довелося повністю переробити кузов. Задня частина автомобіля була подовжена на 25 сантиметрів за концепцією «longtail», що дозволило ефективно утримувати повітряний потік і знизити аеродинамічний опір більш ніж на 40%. Крім того, під обшивкою ховається складна мережа з десяти радіаторів, які щохвилини прокачують тонни охолоджувальної рідини, рятуючи двигун від теплового вибуху на піковій швидкості.

Bugatti Chiron

Hennessey Venom F5 — аналоговий монстр

Hennessey Venom

Техаське тюнінг-ательє Hennessey створило гіперкар, який йде всупереч сучасним екологічним та гібридним трендам. Тут немає електричних доводчиків, повного приводу чи складних електронних помічників. Venom F5 — це легкий задньопривідний снаряд, що розвиває швидкість 483+ км/год.

Hennessey Venom

Серцем автомобіля став 6,6-літровий бензиновий двигун V8 із промовистою назвою Fury («Лють»), що розвиває 1817 кінських сил. Весь кузов і монокок автомобіля виготовлені з надлегкого вуглеволокна, завдяки чому суха вага машини становить усього 1360 кілограмів. Venom F5 розганяється за рахунок чистої грубої сили та вивіреної геометрії днища, що створює потужний граунд-ефект, який буквально присмоктує машину до дороги.

SSC Tuatara — Створений в аеродинамічній трубі

SSC Tuatara

Американський гіперкар від компанії Shelby SuperCars, який після тривалих суперечок і низки повторних вимірювань все ж довів свою технологічність, зафіксувавши офіційну швидкість 475 км/год.

Кузов Tuatara має один із найнижчих коефіцієнтів лобового опору у своєму класі — всього 0,279, а його дизайн безпосередньо запозичений із сучасної військової авіації. Двигун V8 об’ємом 5,9 літра, що працює на біоетанолі E85, розвиває 1750 сил. Головною особливістю конструкції став ідеальний баланс притискної сили: при досягненні екстремальних швидкостей ця сила зміщується строго в центр маси, що не дозволяє машині втрачати стабільність передньої осі та входити в занос.

SSC Tuatara